| дочі́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дочі́куватися, дочі́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дочі́куймося, дочі́куймось | |
| 2 особа | дочі́куйся, дочі́куйсь | дочі́куйтеся, дочі́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочі́куватимуся, дочі́куватимусь | дочі́куватимемося, дочі́куватимемось, дочі́куватимемся |
| 2 особа | дочі́куватимешся | дочі́куватиметеся, дочі́куватиметесь |
| 3 особа | дочі́куватиметься | дочі́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочі́куюся, дочі́куюсь | дочі́куємося, дочі́куємось, дочі́куємся |
| 2 особа | дочі́куєшся | дочі́куєтеся, дочі́куєтесь |
| 3 особа | дочі́кується | дочі́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дочі́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дочі́кувався, дочі́кувавсь | дочі́кувалися, дочі́кувались |
| жін. р. | дочі́кувалася, дочі́кувалась | |
| сер. р. | дочі́кувалося, дочі́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дочі́кувавшись | ||