| дошкуля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дошкуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дошкуля́ймо | |
| 2 особа | дошкуля́й | дошкуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дошкуля́тиму | дошкуля́тимемо, дошкуля́тимем |
| 2 особа | дошкуля́тимеш | дошкуля́тимете |
| 3 особа | дошкуля́тиме | дошкуля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дошкуля́ю | дошкуля́ємо, дошкуля́єм |
| 2 особа | дошкуля́єш | дошкуля́єте |
| 3 особа | дошкуля́є | дошкуля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дошкуля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дошкуля́в | дошкуля́ли |
| жін. р. | дошкуля́ла | |
| сер. р. | дошкуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дошкуля́вши | ||