| | |
| дощува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дощува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дощу́ймо |
| 2 особа | дощу́й | дощу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дощува́тиму | дощува́тимемо, дощува́тимем |
| 2 особа | дощува́тимеш | дощува́тимете |
| 3 особа | дощува́тиме | дощува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дощу́ю | дощу́ємо, дощу́єм |
| 2 особа | дощу́єш | дощу́єте |
| 3 особа | дощу́є | дощу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дощу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дощува́в | дощува́ли |
| жін. р. | дощува́ла |
| сер. р. | дощува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дощува́вши |
