| дру́жний – прикметник | ||||
| (одностайний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дру́жний | дру́жна | дру́жне | дру́жні |
| родовий | дру́жного | дру́жної | дру́жного | дру́жних |
| давальний | дру́жному | дру́жній | дру́жному | дру́жним |
| знахідний | дру́жний, дру́жного | дру́жну | дру́жне | дру́жні, дру́жних |
| орудний | дру́жним | дру́жною | дру́жним | дру́жними |
| місцевий | на/у дру́жному, дру́жнім | на/у дру́жній | на/у дру́жному, дру́жнім | на/у дру́жних |