дрімо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дрімо́тний | дрімо́тна | дрімо́тне | дрімо́тні |
родовий | дрімо́тного | дрімо́тної | дрімо́тного | дрімо́тних |
давальний | дрімо́тному | дрімо́тній | дрімо́тному | дрімо́тним |
знахідний | дрімо́тний, дрімо́тного | дрімо́тну | дрімо́тне | дрімо́тні, дрімо́тних |
орудний | дрімо́тним | дрімо́тною | дрімо́тним | дрімо́тними |
місцевий | на/у дрімо́тному, дрімо́тнім | на/у дрімо́тній | на/у дрімо́тному, дрімо́тнім | на/у дрімо́тних |