діастолі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діастолі́чний | діастолі́чна | діастолі́чне | діастолі́чні |
родовий | діастолі́чного | діастолі́чної | діастолі́чного | діастолі́чних |
давальний | діастолі́чному | діастолі́чній | діастолі́чному | діастолі́чним |
знахідний | діастолі́чний | діастолі́чну | діастолі́чне | діастолі́чні |
орудний | діастолі́чним | діастолі́чною | діастолі́чним | діастолі́чними |
місцевий | на/у діастолі́чному, діастолі́чнім | на/у діастолі́чній | на/у діастолі́чному, діастолі́чнім | на/у діастолі́чних |