дільни́к – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дільни́к | дільники́ |
родовий | дільника́ | дільникі́в |
давальний | дільнику́, дільнико́ві | дільника́м |
знахідний | дільни́к | дільники́ |
орудний | дільнико́м | дільника́ми |
місцевий | на/у дільнику́ | на/у дільника́х |
кличний | дільни́ку* | дільники́* |