| дієприкме́тник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дієприкме́тник | дієприкме́тники |
| родовий | дієприкме́тника | дієприкме́тників |
| давальний | дієприкме́тнику, дієприкме́тникові | дієприкме́тникам |
| знахідний | дієприкме́тник | дієприкме́тники |
| орудний | дієприкме́тником | дієприкме́тниками |
| місцевий | на/у дієприкме́тнику | на/у дієприкме́тниках |
| кличний | дієприкме́тнику* | дієприкме́тники* |