>
| емулюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | емулюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | емулю́ймо | |
| 2 особа | емулю́й | емулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | емулюва́тиму | емулюва́тимемо, емулюва́тимем |
| 2 особа | емулюва́тимеш | емулюва́тимете |
| 3 особа | емулюва́тиме | емулюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | емулю́ю | емулю́ємо, емулю́єм |
| 2 особа | емулю́єш | емулю́єте |
| 3 особа | емулю́є | емулю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| емулю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | емулюва́в | емулюва́ли |
| жін. р. | емулюва́ла | |
| сер. р. | емулюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| емульо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| емульо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| емулюва́вши | ||