>
| епілюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | епілюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | епілю́ймо | |
| 2 особа | епілю́й | епілю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | епілюва́тиму | епілюва́тимемо, епілюва́тимем |
| 2 особа | епілюва́тимеш | епілюва́тимете |
| 3 особа | епілюва́тиме | епілюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | епілю́ю | епілю́ємо, епілю́єм |
| 2 особа | епілю́єш | епілю́єте |
| 3 особа | епілю́є | епілю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| епілю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | епілюва́в | епілюва́ли |
| жін. р. | епілюва́ла | |
| сер. р. | епілюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| епілюва́вши | ||