| жукува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жукува́тий | жукува́та | жукува́те | жукува́ті |
| родовий | жукува́того | жукува́тої | жукува́того | жукува́тих |
| давальний | жукува́тому | жукува́тій | жукува́тому | жукува́тим |
| знахідний | жукува́тий, жукува́того | жукува́ту | жукува́те | жукува́ті, жукува́тих |
| орудний | жукува́тим | жукува́тою | жукува́тим | жукува́тими |
| місцевий | на/у жукува́тому, жукува́тім | на/у жукува́тій | на/у жукува́тому, жукува́тім | на/у жукува́тих |
| [рідко] | ||||