| | |
| забо́втувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забо́втувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забо́втуймо |
| 2 особа | забо́втуй | забо́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забо́втуватиму | забо́втуватимемо, забо́втуватимем |
| 2 особа | забо́втуватимеш | забо́втуватимете |
| 3 особа | забо́втуватиме | забо́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забо́втую | забо́втуємо, забо́втуєм |
| 2 особа | забо́втуєш | забо́втуєте |
| 3 особа | забо́втує | забо́втують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забо́втуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забо́втував | забо́втували |
| жін. р. | забо́втувала |
| сер. р. | забо́втувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| забо́втуваний |
| Безособова форма |
| забо́втувано |
| Дієприслівник |
| забо́втувавши |
