| | |
| заво́вчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заво́вчитися, заво́вчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заво́вчімося, заво́вчімось, заво́вчімся |
| 2 особа | заво́вчися, заво́вчись | заво́вчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́вчуся, заво́вчусь | заво́вчимося, заво́вчимось, заво́вчимся |
| 2 особа | заво́вчишся | заво́вчитеся, заво́вчитесь |
| 3 особа | заво́вчиться | заво́вчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заво́вчився, заво́вчивсь | заво́вчилися, заво́вчились |
| жін.р. | заво́вчилася, заво́вчилась |
| сер.р. | заво́вчилося, заво́вчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заво́вчившись |
