загру́блий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | загру́блий | загру́бла | загру́бле | загру́блі |
родовий | загру́блого | загру́блої | загру́блого | загру́блих |
давальний | загру́блому | загру́блій | загру́блому | загру́блим |
знахідний | загру́блий | загру́блу | загру́бле | загру́блі |
орудний | загру́блим | загру́блою | загру́блим | загру́блими |
місцевий | на/у загру́блому, загру́блім | на/у загру́блій | на/у загру́блому, загру́блім | на/у загру́блих |
[розм.] |