| загу́скнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | загу́скнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загу́скнімо, загу́скнім | |
| 2 особа | загу́скни | загу́скніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загу́скну | загу́скнемо, загу́скнем |
| 2 особа | загу́скнеш | загу́скнете |
| 3 особа | загу́скне | загу́скнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загу́ск | загу́скли |
| жін.р. | загу́скла | |
| сер.р. | загу́скло | |
| Активний дієприкметник | ||
| загу́склий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загу́скши, загу́скнувши | ||