| зада́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зада́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зада́влюймо | |
| 2 особа | зада́влюй | зада́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зада́влюватиму | зада́влюватимемо, зада́влюватимем |
| 2 особа | зада́влюватимеш | зада́влюватимете |
| 3 особа | зада́влюватиме | зада́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зада́влюю | зада́влюємо, зада́влюєм |
| 2 особа | зада́влюєш | зада́влюєте |
| 3 особа | зада́влює | зада́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зада́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зада́влював | зада́влювали |
| жін. р. | зада́влювала | |
| сер. р. | зада́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зада́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зада́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зада́влювавши | ||