зада́внювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | зада́внювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зада́внюймо | |
2 особа | зада́внюй | зада́внюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зада́внюватиму | зада́внюватимемо, зада́внюватимем |
2 особа | зада́внюватимеш | зада́внюватимете |
3 особа | зада́внюватиме | зада́внюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зада́внюю | зада́внюємо, зада́внюєм |
2 особа | зада́внюєш | зада́внюєте |
3 особа | зада́внює | зада́внюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зада́внюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зада́внював | зада́внювали |
жін. р. | зада́внювала | |
сер. р. | зада́внювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зада́внюваний | ||
Безособова форма | ||
зада́внювано | ||
Дієприслівник | ||
зада́внювавши |