| задува́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (починати дути; гасити) | ||
| Інфінітив | задува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заду́ймо | |
| 2 особа | заду́й | заду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задува́тиму | задува́тимемо, задува́тимем |
| 2 особа | задува́тимеш | задува́тимете |
| 3 особа | задува́тиме | задува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заду́ю | заду́ємо, заду́єм |
| 2 особа | заду́єш | заду́єте |
| 3 особа | заду́є | заду́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заду́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задува́в | задува́ли |
| жін. р. | задува́ла | |
| сер. р. | задува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задува́вши | ||