заду́муватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | заду́муватися, заду́муватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́муймося, заду́муймось | |
2 особа | заду́муйся, заду́муйсь | заду́муйтеся, заду́муйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́муватимуся, заду́муватимусь | заду́муватимемося, заду́муватимемось, заду́муватимемся |
2 особа | заду́муватимешся | заду́муватиметеся, заду́муватиметесь |
3 особа | заду́муватиметься | заду́муватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́муюся, заду́муюсь | заду́муємося, заду́муємось, заду́муємся |
2 особа | заду́муєшся | заду́муєтеся, заду́муєтесь |
3 особа | заду́мується | заду́муються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
заду́муючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | заду́мувався, заду́мувавсь | заду́мувалися, заду́мувались |
жін. р. | заду́мувалася, заду́мувалась | |
сер. р. | заду́мувалося, заду́мувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заду́мувавшись |