| заді́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | заді́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заді́юймо | |
| 2 особа | заді́юй | заді́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заді́юватиму | заді́юватимемо, заді́юватимем |
| 2 особа | заді́юватимеш | заді́юватимете |
| 3 особа | заді́юватиме | заді́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заді́юю | заді́юємо, заді́юєм |
| 2 особа | заді́юєш | заді́юєте |
| 3 особа | заді́ює | заді́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заді́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заді́ював | заді́ювали |
| жін. р. | заді́ювала | |
| сер. р. | заді́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заді́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| заді́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| заді́ювавши | ||