| за́здритися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | за́здритися, за́здритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | за́здрімося, за́здрімось, за́здрімся | |
| 2 особа | за́здрися, за́здрись | за́здріться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | за́здритимуся, за́здритимусь | за́здритимемося, за́здритимемось, за́здритимемся |
| 2 особа | за́здритимешся | за́здритиметеся, за́здритиметесь |
| 3 особа | за́здритиметься | за́здритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | за́здрюся, за́здрюсь | за́здримося, за́здримось, за́здримся |
| 2 особа | за́здришся | за́здритеся, за́здритесь |
| 3 особа | за́здриться | за́здряться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| за́здрячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | за́здрився, за́здривсь | за́здрилися, за́здрились |
| жін. р. | за́здрилася, за́здрилась | |
| сер. р. | за́здрилося, за́здрилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| за́здрившись | ||