| | |
| залу́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залу́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залу́чуймо |
| 2 особа | залу́чуй | залу́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залу́чуватиму | залу́чуватимемо, залу́чуватимем |
| 2 особа | залу́чуватимеш | залу́чуватимете |
| 3 особа | залу́чуватиме | залу́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залу́чую | залу́чуємо, залу́чуєм |
| 2 особа | залу́чуєш | залу́чуєте |
| 3 особа | залу́чує | залу́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залу́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залу́чував | залу́чували |
| жін. р. | залу́чувала |
| сер. р. | залу́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| залу́чуваний |
| Безособова форма |
| залу́чувано |
| Дієприслівник |
| залу́чувавши |
