| заплеска́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (почати плескати) | ||
| Інфінітив | заплеска́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заплещі́мо, заплещі́м | |
| 2 особа | заплещи́ | заплещі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заплещу́ | запле́щемо, запле́щем |
| 2 особа | запле́щеш | запле́щете |
| 3 особа | запле́ще | запле́щуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заплеска́в | заплеска́ли |
| жін.р. | заплеска́ла | |
| сер.р. | заплеска́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заплеска́вши | ||