| | |
| зармути́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (засмутитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зармути́тися, зармути́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зармуті́мося, зармуті́мось, зармуті́мся |
| 2 особа | зармути́ся, зармути́сь | зармуті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зармучу́ся, зармучу́сь | зармути́мося, зармути́мось, зармути́мся |
| 2 особа | зармути́шся | зармути́теся, зармути́тесь |
| 3 особа | зармути́ться | зармутя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зармути́вся, зармути́всь | зармути́лися, зармути́лись |
| жін.р. | зармути́лася, зармути́лась |
| сер.р. | зармути́лося, зармути́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зармути́вшись |
