| | |
| зви́кнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зви́кнутися, зви́кнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зви́кнімося, зви́кнімось, зви́кнімся |
| 2 особа | зви́книся, зви́кнись | зви́кніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зви́кнуся, зви́кнусь | зви́кнемося, зви́кнемось, зви́кнемся |
| 2 особа | зви́кнешся | зви́кнетеся, зви́кнетесь |
| 3 особа | зви́кнеться | зви́кнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зви́кся, зви́кнувся, зви́кнувсь | зви́клися, зви́клись, зви́кнулися, зви́кнулись |
| жін.р. | зви́клася, зви́клась, зви́кнулася, зви́кнулась |
| сер.р. | зви́клося, зви́клось, зви́кнулося, зви́кнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зви́кшись, зви́кнувшись |
