звукорозсі́ювальний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звукорозсі́ювальний | звукорозсі́ювальна | звукорозсі́ювальне | звукорозсі́ювальні |
родовий | звукорозсі́ювального | звукорозсі́ювальної | звукорозсі́ювального | звукорозсі́ювальних |
давальний | звукорозсі́ювальному | звукорозсі́ювальній | звукорозсі́ювальному | звукорозсі́ювальним |
знахідний | звукорозсі́ювальний | звукорозсі́ювальну | звукорозсі́ювальне | звукорозсі́ювальні |
орудний | звукорозсі́ювальним | звукорозсі́ювальною | звукорозсі́ювальним | звукорозсі́ювальними |
місцевий | на/у звукорозсі́ювальному, звукорозсі́ювальнім | на/у звукорозсі́ювальній | на/у звукорозсі́ювальному, звукорозсі́ювальнім | на/у звукорозсі́ювальних |