| зні́титися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зні́титися, зні́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зні́тьмося, зні́тьмось | |
| 2 особа | зні́ться | зні́тьтеся, зні́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зні́чуся, зні́чусь | зні́тимося, зні́тимось, зні́тимся |
| 2 особа | зні́тишся | зні́титеся, зні́титесь |
| 3 особа | зні́титься | зні́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зні́тився, зні́тивсь | зні́тилися, зні́тились |
| жін.р. | зні́тилася, зні́тилась | |
| сер.р. | зні́тилося, зні́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зні́тившись | ||