Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
— Про що ти, Свята, пречиста, ангельська людино. … Іскра Божа, кров пречиста З праведного серця… І погасне, захолоне, З Богом не зіллється. … Як гармонія поету Серце звеселяє, Від Твого святого світу Дух його сіяє: Так ім’я Твоє велике Між людьми святиться, Що любов пречиста в серці Без конця таїться.