зотлі́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зотлі́лий | зотлі́ла | зотлі́ле | зотлі́лі |
родовий | зотлі́лого | зотлі́лої | зотлі́лого | зотлі́лих |
давальний | зотлі́лому | зотлі́лій | зотлі́лому | зотлі́лим |
знахідний | зотлі́лий, зотлі́лого | зотлі́лу | зотлі́ле | зотлі́лі, зотлі́лих |
орудний | зотлі́лим | зотлі́лою | зотлі́лим | зотлі́лими |
місцевий | на/у зотлі́лому, зотлі́лім | на/у зотлі́лій | на/у зотлі́лому, зотлі́лім | на/у зотлі́лих |