зримо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зримо́ваний | зримо́вана | зримо́ване | зримо́вані |
родовий | зримо́ваного | зримо́ваної | зримо́ваного | зримо́ваних |
давальний | зримо́ваному | зримо́ваній | зримо́ваному | зримо́ваним |
знахідний | зримо́ваний, зримо́ваного | зримо́вану | зримо́ване | зримо́вані, зримо́ваних |
орудний | зримо́ваним | зримо́ваною | зримо́ваним | зримо́ваними |
місцевий | на/у зримо́ваному, зримо́ванім | на/у зримо́ваній | на/у зримо́ваному, зримо́ванім | на/у зримо́ваних |