зруді́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зруді́лий | зруді́ла | зруді́ле | зруді́лі |
родовий | зруді́лого | зруді́лої | зруді́лого | зруді́лих |
давальний | зруді́лому | зруді́лій | зруді́лому | зруді́лим |
знахідний | зруді́лий | зруді́лу | зруді́ле | зруді́лі |
орудний | зруді́лим | зруді́лою | зруді́лим | зруді́лими |
місцевий | на/у зруді́лому, зруді́лім | на/у зруді́лій | на/у зруді́лому, зруді́лім | на/у зруді́лих |