| зрято́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зрято́ваний | зрято́вана | зрято́ване | зрято́вані |
| родовий | зрято́ваного | зрято́ваної | зрято́ваного | зрято́ваних |
| давальний | зрято́ваному | зрято́ваній | зрято́ваному | зрято́ваним |
| знахідний | зрято́ваний, зрято́ваного | зрято́вану | зрято́ване | зрято́вані, зрято́ваних |
| орудний | зрято́ваним | зрято́ваною | зрято́ваним | зрято́ваними |
| місцевий | на/у зрято́ваному, зрято́ванім | на/у зрято́ваній | на/у зрято́ваному, зрято́ванім | на/у зрято́ваних |