зріка́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | зріка́тися, зріка́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зріка́ймося, зріка́ймось | |
2 особа | зріка́йся, зріка́йсь | зріка́йтеся, зріка́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зріка́тимуся, зріка́тимусь | зріка́тимемося, зріка́тимемось, зріка́тимемся |
2 особа | зріка́тимешся | зріка́тиметеся, зріка́тиметесь |
3 особа | зріка́тиметься | зріка́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зріка́юся, зріка́юсь | зріка́ємося, зріка́ємось, зріка́ємся |
2 особа | зріка́єшся | зріка́єтеся, зріка́єтесь |
3 особа | зріка́ється | зріка́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зріка́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зріка́вся, зріка́всь | зріка́лися, зріка́лись |
жін. р. | зріка́лася, зріка́лась | |
сер. р. | зріка́лося, зріка́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зріка́вшись |