| зуба́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зуба́тий | зуба́та | зуба́те | зуба́ті |
| родовий | зуба́того | зуба́тої | зуба́того | зуба́тих |
| давальний | зуба́тому | зуба́тій | зуба́тому | зуба́тим |
| знахідний | зуба́тий, зуба́того | зуба́ту | зуба́те | зуба́ті, зуба́тих |
| орудний | зуба́тим | зуба́тою | зуба́тим | зуба́тими |
| місцевий | на/у зуба́тому, зуба́тім | на/у зуба́тій | на/у зуба́тому, зуба́тім | на/у зуба́тих |