| зужитко́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зужитко́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зужитко́вуймо | |
| 2 особа | зужитко́вуй | зужитко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зужитко́вуватиму | зужитко́вуватимемо, зужитко́вуватимем |
| 2 особа | зужитко́вуватимеш | зужитко́вуватимете |
| 3 особа | зужитко́вуватиме | зужитко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зужитко́вую | зужитко́вуємо, зужитко́вуєм |
| 2 особа | зужитко́вуєш | зужитко́вуєте |
| 3 особа | зужитко́вує | зужитко́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зужитко́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зужитко́вував | зужитко́вували |
| жін. р. | зужитко́вувала | |
| сер. р. | зужитко́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зужитко́вувавши | ||
| [розм.] | ||