| зча́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зча́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зча́влюймо | |
| 2 особа | зча́влюй | зча́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зча́влюватиму | зча́влюватимемо, зча́влюватимем |
| 2 особа | зча́влюватимеш | зча́влюватимете |
| 3 особа | зча́влюватиме | зча́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зча́влюю | зча́влюємо, зча́влюєм |
| 2 особа | зча́влюєш | зча́влюєте |
| 3 особа | зча́влює | зча́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зча́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зча́влював | зча́влювали |
| жін. р. | зча́влювала | |
| сер. р. | зча́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зча́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зча́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зча́влювавши | ||