| | |
| зча́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зча́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зча́влюймо |
| 2 особа | зча́влюй | зча́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́влюватиму | зча́влюватимемо, зча́влюватимем |
| 2 особа | зча́влюватимеш | зча́влюватимете |
| 3 особа | зча́влюватиме | зча́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́влюю | зча́влюємо, зча́влюєм |
| 2 особа | зча́влюєш | зча́влюєте |
| 3 особа | зча́влює | зча́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зча́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зча́влював | зча́влювали |
| жін. р. | зча́влювала |
| сер. р. | зча́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зча́влюваний |
| Безособова форма |
| зча́влювано |
| Дієприслівник |
| зча́влювавши |
