| | |
| зімліва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зімліва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зімліва́ймо |
| 2 особа | зімліва́й | зімліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зімліва́тиму | зімліва́тимемо, зімліва́тимем |
| 2 особа | зімліва́тимеш | зімліва́тимете |
| 3 особа | зімліва́тиме | зімліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зімліва́ю | зімліва́ємо, зімліва́єм |
| 2 особа | зімліва́єш | зімліва́єте |
| 3 особа | зімліва́є | зімліва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зімліва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зімліва́в | зімліва́ли |
| жін. р. | зімліва́ла |
| сер. р. | зімліва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зімліва́вши |
