| ка́яний – прикметник | ||||
| (який розкаявся) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ка́яний | ка́яна | ка́яне | ка́яні |
| родовий | ка́яного | ка́яної | ка́яного | ка́яних |
| давальний | ка́яному | ка́яній | ка́яному | ка́яним |
| знахідний | ка́яного, ка́яний | ка́яну | ка́яне | ка́яних, ка́яні |
| орудний | ка́яним | ка́яною | ка́яним | ка́яними |
| місцевий | на/у ка́яному, ка́янім | на/у ка́яній | на/у ка́яному, ка́янім | на/у ка́яних |
| [рідко] | ||||