квазідетерміно́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квазідетерміно́ваний | квазідетерміно́вана | квазідетерміно́ване | квазідетерміно́вані |
родовий | квазідетерміно́ваного | квазідетерміно́ваної | квазідетерміно́ваного | квазідетерміно́ваних |
давальний | квазідетерміно́ваному | квазідетерміно́ваній | квазідетерміно́ваному | квазідетерміно́ваним |
знахідний | квазідетерміно́ваний | квазідетерміно́вану | квазідетерміно́ване | квазідетерміно́вані |
орудний | квазідетерміно́ваним | квазідетерміно́ваною | квазідетерміно́ваним | квазідетерміно́ваними |
місцевий | на/у квазідетерміно́ваному, квазідетерміно́ванім | на/у квазідетерміно́ваній | на/у квазідетерміно́ваному, квазідетерміно́ванім | на/у квазідетерміно́ваних |
[спец.] |