| кво́литися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кво́литися, кво́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кво́льмося, кво́льмось | |
| 2 особа | кво́лься | кво́льтеся, кво́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кво́литимуся, кво́литимусь | кво́литимемося, кво́литимемось, кво́литимемся |
| 2 особа | кво́литимешся | кво́литиметеся, кво́литиметесь |
| 3 особа | кво́литиметься | кво́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кво́люся, кво́люсь | кво́лимося, кво́лимось, кво́лимся |
| 2 особа | кво́лишся | кво́литеся, кво́литесь |
| 3 особа | кво́литься | кво́ляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кво́лячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кво́лився, кво́ливсь | кво́лилися, кво́лились |
| жін. р. | кво́лилася, кво́лилась | |
| сер. р. | кво́лилося, кво́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кво́лившись | ||