| керва́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | керва́вий | керва́ва | керва́ве | керва́ві |
| родовий | керва́вого | керва́вої | керва́вого | керва́вих |
| давальний | керва́вому | керва́вій | керва́вому | керва́вим |
| знахідний | керва́вий, керва́вого | керва́ву | керва́ве | керва́ві, керва́вих |
| орудний | керва́вим | керва́вою | керва́вим | керва́вими |
| місцевий | на/у керва́вому, керва́вім | на/у керва́вій | на/у керва́вому, керва́вім | на/у керва́вих |