| коке́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коке́тний | коке́тна | коке́тне | коке́тні |
| родовий | коке́тного | коке́тної | коке́тного | коке́тних |
| давальний | коке́тному | коке́тній | коке́тному | коке́тним |
| знахідний | коке́тний, коке́тного | коке́тну | коке́тне | коке́тні, коке́тних |
| орудний | коке́тним | коке́тною | коке́тним | коке́тними |
| місцевий | на/у коке́тному, коке́тнім | на/у коке́тній | на/у коке́тному, коке́тнім | на/у коке́тних |