| кокі́льник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кокі́льник | кокі́льники |
| родовий | кокі́льника | кокі́льників |
| давальний | кокі́льнику, кокі́льникові | кокі́льникам |
| знахідний | кокі́льник | кокі́льники |
| орудний | кокі́льником | кокі́льниками |
| місцевий | на/у кокі́льнику | на/у кокі́льниках |
| кличний | кокі́льнику* | кокі́льники* |