| колективізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | колективізува́тися, колективізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | колективізува́тиметься | колективізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | колективізу́ється | колективізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| колективізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | колективізува́вся, колективізува́всь | колективізува́лися, колективізува́лись |
| жін. р. | колективізува́лася, колективізува́лась | |
| сер. р. | колективізува́лося, колективізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| колективізува́вшись | ||