комбінаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комбінаці́йний | комбінаці́йна | комбінаці́йне | комбінаці́йні |
родовий | комбінаці́йного | комбінаці́йної | комбінаці́йного | комбінаці́йних |
давальний | комбінаці́йному | комбінаці́йній | комбінаці́йному | комбінаці́йним |
знахідний | комбінаці́йний | комбінаці́йну | комбінаці́йне | комбінаці́йні |
орудний | комбінаці́йним | комбінаці́йною | комбінаці́йним | комбінаці́йними |
місцевий | на/у комбінаці́йному, комбінаці́йнім | на/у комбінаці́йній | на/у комбінаці́йному, комбінаці́йнім | на/у комбінаці́йних |