коменса́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | коменса́льний | коменса́льна | коменса́льне | коменса́льні |
родовий | коменса́льного | коменса́льної | коменса́льного | коменса́льних |
давальний | коменса́льному | коменса́льній | коменса́льному | коменса́льним |
знахідний | коменса́льний | коменса́льну | коменса́льне | коменса́льні |
орудний | коменса́льним | коменса́льною | коменса́льним | коменса́льними |
місцевий | на/у коменса́льному, коменса́льнім | на/у коменса́льній | на/у коменса́льному, коменса́льнім | на/у коменса́льних |