компартменталізаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | компартменталізаці́йний | компартменталізаці́йна | компартменталізаці́йне | компартменталізаці́йні |
родовий | компартменталізаці́йного | компартменталізаці́йної | компартменталізаці́йного | компартменталізаці́йних |
давальний | компартменталізаці́йному | компартменталізаці́йній | компартменталізаці́йному | компартменталізаці́йним |
знахідний | компартменталізаці́йний | компартменталізаці́йну | компартменталізаці́йне | компартменталізаці́йні |
орудний | компартменталізаці́йним | компартменталізаці́йною | компартменталізаці́йним | компартменталізаці́йними |
місцевий | на/у компартменталізаці́йному, компартменталізаці́йнім | на/у компартменталізаці́йній | на/у компартменталізаці́йному, компартменталізаці́йнім | на/у компартменталізаці́йних |