комплекту́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комплекту́ючий | комплекту́юча | комплекту́юче | комплекту́ючі |
родовий | комплекту́ючого | комплекту́ючої | комплекту́ючого | комплекту́ючих |
давальний | комплекту́ючому | комплекту́ючій | комплекту́ючому | комплекту́ючим |
знахідний | комплекту́ючий | комплекту́ючу | комплекту́юче | комплекту́ючі |
орудний | комплекту́ючим | комплекту́ючою | комплекту́ючим | комплекту́ючими |
місцевий | на/у комплекту́ючому, комплекту́ючім | на/у комплекту́ючій | на/у комплекту́ючому, комплекту́ючім | на/у комплекту́ючих |