| комуна́льно-побуто́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комуна́льно-побуто́вий | комуна́льно-побуто́ва | комуна́льно-побуто́ве | комуна́льно-побуто́ві |
| родовий | комуна́льно-побуто́вого | комуна́льно-побуто́вої | комуна́льно-побуто́вого | комуна́льно-побуто́вих |
| давальний | комуна́льно-побуто́вому | комуна́льно-побуто́вій | комуна́льно-побуто́вому | комуна́льно-побуто́вим |
| знахідний | комуна́льно-побуто́вий | комуна́льно-побуто́ву | комуна́льно-побуто́ве | комуна́льно-побуто́ві |
| орудний | комуна́льно-побуто́вим | комуна́льно-побуто́вою | комуна́льно-побуто́вим | комуна́льно-побуто́вими |
| місцевий | на/у комуна́льно-побуто́вому, комуна́льно-побуто́вім | на/у комуна́льно-побуто́вій | на/у комуна́льно-побуто́вому, комуна́льно-побуто́вім | на/у комуна́льно-побуто́вих |