| комутува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комутува́льний | комутува́льна | комутува́льне | комутува́льні |
| родовий | комутува́льного | комутува́льної | комутува́льного | комутува́льних |
| давальний | комутува́льному | комутува́льній | комутува́льному | комутува́льним |
| знахідний | комутува́льний | комутува́льну | комутува́льне | комутува́льні |
| орудний | комутува́льним | комутува́льною | комутува́льним | комутува́льними |
| місцевий | на/у комутува́льному, комутува́льнім | на/у комутува́льній | на/у комутува́льному, комутува́льнім | на/у комутува́льних |